свято "Посвята в читачі"

Сценарій до свята « Посвята в читачі».

Дійові особи:

1. Бібліотекар

2. Пєчкін

3. Незнайко

4. Ведучий

5. Гостя

6. Учні

7.Принцеса 1, Принцеса 2.

8.Червона Шапочка.

9. Буратіно.

Бібліотекар.Сьогодні у нас свято «Посвята в читачі». Є вираз: «Скажи мені з ким ти дружиш і я скажу тобі, хто ти». З таким же правом можна сказати: «Скажи мені, що ти читаєш, і я скажу тобі, хто ти». Людина, яка любить і вміє читати , має розумних, добрих і вірних друзів. Друзі ці - книги!Зкнижкою ви зустрічаєтеся ще у дитинстві і не розлучаєтесь з нею до самої старості. Де б ви не вчилися, де б не працювали, весь час будете звертатися за допомогою до книги, підручника! То ж читайте! Хай не буде у вас жодного дня, щоб ви не прочитали бодай однієї сторінки з нової книги.Дорогі друзі! Сьогодні ми вас приймаємо до нашої бібліотеки і ви станете повноправними її читачами. «Хто багато читає, той багато знає», « Книжка вчить, як на світі жить» - кажуть в народі. І це правда. Книжка відповідає на безліч запитань і сама вміє запитувати. На наше свято завітає багато гостей, а першими прибудуть дві поважні особи з Королівства Книг.

Принцеса Королівства 1.О, як багато вас зійшлось
Сьогодні тут, малята,
Та бачу місце всім знайшлось.
Хоч може тіснувато.
В палацах і хатах малих
Мільйони підданих моїх
Як по команді – струнко.
Стоять, зімкнувши палітурки.
Та підданих моїх впізнать
Ви зможете з одного мигу.
Як тільки я себе назву.
Я-Королева Книга.
А чи знаєте ви, як називається моє королівство?
(Діти відповідають: Бібліотека).

Принцеса Королівства 2.

В книжках-відкриття всіх великих.

Тут книги розумні спокійно живуть
У тихій величній світлиці.
А двері широкі. Відкриті ведуть
До знань золотої скарбниці.
Герої романів, легенд, повістей
У тиші говорять із нами.
Думки, що хвилюють віками.
Ведуть нас в незнане цікаві книжки,
Розрадять. Коли нам нелегко.
Для нас зберігає їх довгі роки
Шкільна бібліотека.

Ведучий:А чи знаєте ви, діти, вірші про книгу?

Учні:

1.Є книг багато – радісних, печальних.
Товстих, тонких, барвистих, наче жар.
Але одна – книжкам усім начальник,
І звуть її по-простому – Буквар.

2. Із нього слів не вируба сокира,
Це маленятам кращий в світі дар,
І мова в нім – легка, співуча, щира,
Дитячі душі гріє він – Буквар.

3. Книга – добрий, мудрий друг, книжка знає все навкруг:

Про старі й нові країни, космос та морські глибини.

4. Хто нам написав «Кобзар» і який де правив цар.

З чого зроблене намисто, чим славетне наше місто.

5. Все про звичаї народу, як зібрать врожай з городу,

Вперше хто знімав кіно, де, коли зявилось скло.

6. Хто відкрив яку країну і про неньку Україну,

Хто прославився в віках, де живе тварина, птах.

7. Усе, чим ви цікавитесь, ви знайдете в книжках,

На всі питання відповіді на їхніх сторінках.

8. Дружба з книгою – це свято! Не було б її у нас

Ми не знали б так багато про новий і давній час.

9.В кожнім домі, в кожній хаті - у містах і на селі,-
Хто навчився вже читати, має книжку на столі.

10.Дружба з книгою – це свято, Не було б його у нас,
Ми б не знали так багато про новий і давній час.

11.Все ми в книзі знайдемо кращої не знаємо,
Доброї і вірної подруги малят!

12. Книгу зрозумілую,чесну, добру, сміливу
І дівчатка, й хлопчики-хочуть всі читать!

13.І найменшенька дитина,що не вміє ще читать,
Ледь колисочку покине-просить книжку показать.

14.В день народження до друга доведеться тобі йти,
Гайдара прекрасну книгу принеси в дарунок ти!

15.Книги дружать з дітворою,полюби їх у житті-
І улюблені герої будуть друзями в путі.

16. Сторінки книжок завітних всіх нас доброму навчать-
Працювати, і учитись і Батьківщину шанувать!

17. У книги люди, наче бджоли в соти,
Знесли духовний, чародійний мед.

18.Сліпцеві очі ним потри, і в миг
Побачить сонце й голубі висоти,
Відчує мислі найстрімкіших літ.

19.Збагне людські страждання і турботи,
Поможе іншим темряву збороти,
Рвучи з очей пов”язки чорних лент!

20. Благословенна та ясна година,
Коли Буквар до рук бере дитина,
Коли читає „Кобзаря” юнак,

21. Коли Франка „огромнії сонети”
Підносять дух, коли говорять Гете,
Шекспір, Міцкевич, Лермонтов, Бальзак.

22.Дбайливо тоненьку книжку
Гортаю й рядок за рядком
Квапливо читаю.

23. Багато про що
Я довідаюсь з книжки:
Про лева, жирафу,
Ведмедя та мишку.
Про гори круті
Та бурхливії ріки,
Про джунглі густі
Та пустелі великі,
Про синіх китів,
Про акул і дельфінів.
Про хижих касаток
І добрих пінгвінів.

24.Про північ, про південь
Читаю невпинно
Про ближні країни.
Гортайте, гортайте
Сторінки. Мов диво,-
Весь світ в собі книжка
Вмістила дбайливо.

Ведучий. Настав час завітати до нас на свято героям казок та мультфільмів. Зараз ви спробуєте відгадати їх.

Під мелодії з дитячих кінофільмів та мультфільмів заходять Буратіно, Червона Шапочка, листоноша Пєчкін, Незнайко.(діти вгадують їх).

Пєчкін.Добрий день, діти! Вам прийшли телеграми, але вони без підписів.

Ведучий. Читай, Пєчкін, а діти хай відгадають від кого ці послання.

Пєчкін:

1. Дуже засмучена. Мишка випадково розбила моє яєчко. Прийти не зможу.

- Діти, від кого ця телеграма? (Курочка Ряба )

2. Вибачте, прийти не зможу. Зїв семеро козенят, болить живіт.

­- І хто це так любить козенят? ( Вовк )

3. Ніяк не витягнемо ріпку, тому прибути не зможемо.

- Хто це? ( Дід, баба та інщі із казки «Ріпка» )

4. Дорогі діти, допомагайте, павука злодія зарубайте.

- Хто потребує нашої допомоги? (Муха – Цокотуха )

5. Несе мене лиска по кам’яному мосту на своєму хвосту, порятуйте мене! Тоді прийду.

- Кого потрібно рятувати? (Курочку)

Червона Шапочка:

Я загадаю вам загадки , а ви спробуйте їх відгадати.

1.Не кущ, а з листочками. Не сорочка, а зшита. Не людина, а навчає. (Книжка)

2.Бачити — не бачить, чути — не чує, мовчки говорить, добре мудрує. (Книжка)

3.Добре бачить, а сліпий. (Неписьменний)

4.Біле поле, а мудрий на нім оре. (Письмо)

5.Снігові поля, чорні грачі. Хочеш розумним бути — бери і вчи! (Книжка)

Ведучий. Ви ще раз впевнились, що «Хто багато читає, той багато знає!» В книжках можна знайти відповіді на всі запитання. Книжка може Незнайка перетворити на Знайка. Якщо, звичайно, читати уважно.

(З’являється Незнайко)

Незнайко.

Хто це вигадав про мене: «Не читав Незнайко книг!»

Я читаю їх щоденно, «проковтнуть» немало встиг.

Без затримки, без зупинки прочитав я всі книжки –

Від картинки до картинки, ну а потім - навпаки!

Все я знаю про Мазая, про старого дивака,

Він же завжди у трамваї зайцем їздить без квитка.

Змій Горинич був слугою, Бармалей у морі жив,

А із Бабою Ягою Буратіно подружив.

Без затримки, без зупинки прочитав я всі книжки –

Від картинки до картинки, ну а потім – навпаки.

Ведучий. Ти книжки читаєш як той вітер: в одне вухо влітає, а в друге вилітає.

Незнайко.

Зовсім я не так читаю. І тому багато знаю.

Ви переконайтесь, діти, знаю я усе на світі.

Знаю: нас стрижуть в лікарні, а лікують в перукарні.

А книжки беруть в аптеці, ліки – у бібліотеці.

Ведучий.

Сумніваюсь я однак…

Може це не зовсім так?

Діти, давайте допоможемо Незнайці.

Може діти вчаться в (школі),

А комбайн працює в (полі),

А лікуються в (лікарні),

А стрижуться в (перукарні),

Ліки всі беруть в (аптеці),

А книжки в (бібліотеці).

Ти книжки читати вмій! Можна з передишкою.

Ти не знатимеш біди, як подружиш з книжкою.

Ведучий. А чи знаєте, діти, чому книги старіють? Наша наступна гостя розкаже вам про це.

Принцеса 1.Поетеса Тетяна Волгіна запевняє, що інколи книгам буває лячно, а чому?

Лячно книгам! Хто їх купить? Раптом купить, хто не любить?

Той у книжку – от порода! – запихає бутерброда…

Та чи є бруднулі гірші? – залива чорнилом вірші…

Бідні ви, прозаїки, бідні ви, поети, невідомо у які попадеш лабети.

Недарма на продажі книги ледь зажурені: хоч би не потрапити в руки мацапурині.

Ведучий. Книжка скаржилась Мар”яні:
Принцеса 2.

- Я у тебе не в пошані.
Звідкіля це на мені
Плями сині та масні?
Подивися, от сторінка:
Намальована хатинка,
Під хатинкою маля,
І написано: „ Це я”.
А за дві сторінки далі -
різні звірі небувалі:
сині, жовті, та рябі,
що не снилися тобі.
Люди кажуть: - Ой, чия ти!?
Як тебе тепер читати?
Скільки ми читали книг,
А не бачили таких!

Гостя.А ще, діти, я хочу, щоб ви не були такими, як Гриша з цієї гуморески.
А Скворцова Гриші
Книги найбрудніші.
Всі вони патлаті. Порвані. Горбаті.
Ну. Немає в них лиця:
Без початку. Без кінця.
Палітурки. Як ганчірки.
Ті книжки ридать гірко.
Бився Гришка з хлопчаками,
Він розмахував книжками.
Дав Мишку по голові –
Замість книжки стало двіІ
Хто цю книжку візьме стиха,
Той пізнає горя лиха!

Ведучий. А щоб книгам не було лячно, щоб книги ніколи не плакали, ви повинні дотримуватись правил. Ви, напевне, вже їх знаєте. Давайте повторимо ще раз.

Гостя:

1.Брати книжку чистими руками.

2. Зробити закладки для книг.

3. Не перегинати палітурки книжок.

4. Не загинати кути сторінок.

5. Не розмальовувати книжки.

6. Берегти книги від води.

7. Щоб книжка довше служила, обгорнути її.

8. Не читати книги під час їжі.

9.Обгортай книги і носи їх у папці.
10.Удома відвести їм місця на книжковій полиці.
11.Читай книги за чистим столом і чистими руками.
12.Перегортай сторінки за правий верхній куток.
13.Щоб не загубили місце у книзі, де ти закінчив читати. Користуйся закладкою.
14.Прочитані книги своєчасно повертай до бібліотеки.
15.Якщо книга порвалася – обов’язково підклей.

Принцеса 1.

Я книга, я товариш твій. Користуватись мною вмій.

Я чиста, гарна і приємна, тож, друже, будь зі мною чемним.

Погані звички забувай, мене не рви, не ображай.

І пальці я прошу не слинь, коли гортаєш сторінки.

Я, друже, твій надій ний друг та тільки для чистеньких рук.

Принцеса 2.

Пам’ятка
Якщо хочеш поговорити з ким-небудь – відкрий книгу.
Якщо ти занудьгував – візьми книгу.
Якщо хочеш одержати пораду – відшукай її у книзі.
Якщо прагнеш знайти друга – подружися з книгою.
Якщо мрієш стати справжньою людиною – читай книги.
Якщо хочеш відчути безмежні можливості людського розуму – працюй з книгою.

Гостя

Сьогодні ми приймаємо вас в читачі бібліотеки, тому вам потрібно скласти обіцянку юного читача.

Стаючи читачем бібліотеки, обіцяю: бути активним читачем, цінувати книгу, охайно з нею поводитись, намагатись бути схожим на кращих героїв. Обіцяєте?

Учні разом: Обіцяємо!

Буратіно

Ой, заждіть, заждіть, заждіть!

Ви книжок їм не даріть!

Ці малята не читають

Й нічогісінько не знають,

Та й навіщо тая мука –

Я здобув без книг науку!

Гостя

Ти, Буратіно, хвалькуватий,

Хоч невчений, та пихатий.

Буратіно

Так, до книг я не привчений,

Проте, зву себе я вченим.

Гостя

Ох у тебе голова:

Розум є, та знань нема,

Як на світі жити будеш?

Буратіно

Ой, пробачте! Відтепер

Подружуся з Букварем.

Свою помилку зрозумів

І вірний висновок зробив:

Що вчення – світ,

Невчення – то пітьма!

І все це – не пусті слова

Гостя

Як краплин у Дніпрі, як зірок у горі,

Як листви на гіллі, стільки книг на землі!

Є великі й малі, є легкі і важкі,

На полицях, в столі, наші друзі книжки.

Ведучий.

А щоб сталося таїнство посвяти в читачі, ми повинні скласти три магічні слова. Я загадаю вам казкові загадки, а той, хто відгадає, візьме картку з літерою, з якої починається слово і стане поруч зі мною. Так ми складемо перше магічне слово.

Б – мав солом’яний бочок в нашій казочці (Бичок)

І – не просив би у тата човник і весельця, не потрапив би до відьми. (Івасик – Телесик)

Б – самий злий із усіх людей – це казковий (Бармалей)

Л – в казках діє африканських, рявкне – ох і лютий рев… Відгадали? Так, це (Лев)

І – богатир він побиван, хлопець на ім’я (Іван)

О – тільки сядеш на пеньок відпочити трохи і зітхнеш, аж тут побачиш старенького (Оха)

Т – дзвонив ведмідь, мартишка, слон, а назва казки (Телефон)

Е – як метелики кружляють, духмяний пилок збирають. Дюймовочку зустрічали крильця їй подарували (Ельфи)

К – всіх він любить незрадливо, хто б до нього не ходив. Здогадались? Це наш Гена, це наш Гена - (Крокодил)

А – він під деревом сидить, добрий лікар (Айболить)

Прочитаємо слово разом «бібліотека».

Друге магічне слово зашифровано у чарівному сувої. Якщо ми правильно впишемо літери в клітини, з’явиться потрібне слово.

1.Багатьом він невідомий, нині з кожним подружив,

З казки кожного удома хлопчик цибулинка жив. (Чипполіно)
2. Прийшла вона із довгим віником на бесіду із півником.
Схопила півня на обід і замела мітлою слід. (Лисиця)
3. Вінні-Пуха він дружок, цей рожевий…(П’ятачок)
4. За три копи куплена, півбока луплена (Коза-дереза)
5. Він не тигр і не комашка, він знімається в кіно
і відомий всім давно.
Упізнать його не важко, а зоветься… (Чебурашка)
Друге магічне слово – читач.

І нарешті, третє слово ви знайдете, якщо відповісте на мою загадку:
Бачити – не бачить,
Чути - не чує,
Всіх научає
Мовчки мудрує. (Книга)
Отже, наші магічні слова: бібліотека, читач, книга.
Ми їх разом прочитали всі ми читачами стали.

звучить фінальна пісня