усний журнал "Бережи природу для тебе, для себе і для свого народу"
Люби природу не як символ Душі своєї, Люби природу не для себе, Люби для неї. (М. Рильський)
Мета:Довести до розуміння учнів значення природоохоронної роботи в нашій країні; усвідомлення необхідності збереження і примноження природних багатств. Розвивати естетичне сприйняття навколишнього, мислення, спостережливість. Виховувати елементи наукового світогляду на основі розуміння учнями зв′язків між явищами природи.
Обладнання: Виставка книг про живу природу, вірші про природу.
Попередня робота:Підготувати плакати про охорону природи.
1. Повідомлення теми і мети.
Бібліотекар:
Ми - майбутнє України!
Нас цікавить життя степу і лісу.
Нас зворушує схід сонця і спів птахів.
Нас турбує стан повітря, яким ми дихаємо.
Воду, яку ми п'ємо.
Земля, на якій ми живемо.
Нас об'єднує віра в те, що ми здатні зробити нашу Землю прекрасною!
Нас об'єднує три кольори.
Синій - символізує чисте небо та прозорість джерел.
Жовтий - щедрість сонця і багатство ланів.
Зелений - колір життя.
Наше завдання: « Зберегти природу для мене, тебе і всього народу!»
Це і є тема нашого усного журналу.
Ми знаємо, що можливості природи не безмежні. Тому людина має не тільки користуватись її благами, а й дбати про її охорону, відтворення і збагачення. А берегти природу - означає берегти і Батьківщину.
Перша сторінка нашого журналу має назву
«Ти людина в світі».
Слово надається кореспондентам нашого журналу.
К: 1 Сьогодні ми будемо говорити про нашу Землю - край, де ми народилися й живемо, край неповторної краси. Це все те, що росте й цвіте на ній- у садах, у парках, у лісах, на полях.
Ми всі чекаємо на казку часом з вами, а казка — це Земля і небеса.
Земля нас радує загадками й дивами,і зачаровує серця її краса.
Усе це казка! Гори і долини,моря і ріки, пагорби й гаї.
Її висоти і її глибини і, навіть, думи і слова твої.
Подумай тільки — ти людина в світі! І в цілім Всесвіті подібного нема.
Летять тіла космічні по орбіті, а на планетах — холод, жар, пітьма.
А ми живі! Ми вмієм міркувати, І на планеті нашій все цвіте!
І хочеться цю Землю обійняти, і заспівати хочеться про те.
Земля — це казка, надзвичайне диво! Хотілося б, щоб хоч одна була
Планета інша чарівна й красива і щоб людина там, як ми жила.
Але нема ні близько, ні далеко, чарівну Землю Сонце зігріва.
І в ріднім небі — ластівки й лелеки, і є тут люди, бо вона — жива!
Земля — це казка, надзвичайне диво! І диво все, що тут живе на ній.
І ллються чари, всюди так красиво! А ти — людина на планеті цій!
Тепер скажи, хіба це все не казка? Жива планета, думи і діла...
І ясне Сонце, та любов і ласка, І стільки музики, і кольору, й тепла!
К:2 Повітря і не видно, і не чути. Але без нього нам не обійтись. Не можна ні хвилиночки пробути. Ось ти навколо себе подивись. Все дихає: листочок і травичка, метелик, що над квіткою летить. І дише рибка й рак, і дише річка… Повітря треба кожному, щоб жить. А он несуть вітри хмаринку білу, щоб дощик на поля й ліси пролить. А он у небо пташка полетіла. А без повітря як вона злетить? Повітря, це велике диво, діти, і все життя-це казка чарівна. І кожній миті треба нам радіти, земля казкова і у нас одна.
Яке то щастя, коли поруч річка, зелений луг, а в парку-птахів спів. Від промінців виблискує водичка. Так щиро й щедро тебе світ зустрів! І ти біжиш в цей світ- дитя природи! Усе для тебе: радість і краса, В’юнкі стежки, прозорі чисті води, барвисті квіти і дзвінка роса. Джмелі пухнасті і хмарки чарівні, танок метеликів і пташечок пісні. Чарівні ночі і світанки дивні, мир на землі і небеса ясні. Весь світ для тебе!
К:3 Природа з перших крокiв людини на Землi годувала своїми плодами, давала тепло (дрова для вогнища) i м’ясо диких звiрiв . Так було i за бiблiєю (рай - розкiшний сад), i за матерiалiстичною теорiєю. Правда, часом праматiр - природа i лякала грiзнiстю деяких незрозумiлих явищ. I нашi далекi предки молилися силам природи, створюючи язичницьку релiгiю. Здавна люди ставилися до природи з повагою (первісні люди навіть обожнювали її, наділяючи неживі предмети, наприклад, камінь, душею). А природа - це ж краса! Це могутнi лiси, гордi гори, безмежнi степи, це сонце чи мiсяць в небi, мiрiади зiрок, бiле сяйво Чумацького Шляху . Все це оспiвано в народних пiснях (яснi зорi, тихi води, чисте поле, синє море) i в творах великих митцiв.
I наша перлина цiєї природи- Україна. Минають столiття. Життя суспiльства не стоїть на мiсцi, розвивається, вдосконалюється. Але це вдосконалення чомусь iнколи йде лише на користь людинi, завдаючи невиправної шкоди природi. Виходить, утворюється замкнене коло: людина залежить вiд природи, але, прагнучи полiпшити своє буття, вона цю природу нищить!
Та я вiрю, що українцi, якi завжди славилися своєю працездатнiстю, дбайливiстю i любов’ю до природи, зможуть запобiгти подальшому руйнуванню найсвятiшого - рiдної землi. Треба тiльки серцем пам’ятати, що ми - одна славна родина i земля у нас, як i мати, - на всiх одна!
Бібліотекар:
На жаль, останнім часом людина поводиться не як друг природи, а навпаки, завдає їй шкоди. Зараз люди всієї планети зрозуміли, що природа пере -буває в небезпеці. І щоб повернутися обличчям до екологічних проблем, треба вивчати, досліджувати і з'ясовувати, як виправити і зменшити шкідливе втручання в навколишнє середовище.
Земля теж жива істота! Вона тримає тебе на своїх долонях! Без неї тебе нема. По ній ступають твої ноги. Вона зігріває тебе, одягає і дає тобі хліб. Вона чекає до -торкання твоїх рук, сподіваючись, що це будуть добрі руки!
Друга сторінка нашого журналу:
«Природа планети в небезпеці».
Послухаємо наших кореспондентів.
К:1 Ми живемо в епоху бурхливого розвитку цивілізації. Небаченими досі швидкими темпами йде зростання великих та малих міст, розширюється промислове будівництво, збільшується кількість населення, зростає експлуатація всіх природних ресурсів. У зв’язку з цим охорона навколишнього середовища стала для людства однією з найважливіших, злободенних проблем. Прозоре чисте повітря, блакитні ріки, озера, джерела, величні ліси, квітучі гаї, захищені від водної та вітрової ерозії поля — все це величезне багатство може зникнути, якщо людство не схаменеться. Багатогранно використовуючи природні ресурси для потреб суспільства, нам треба діяти так, щоб не завдати шкоди, а навпаки, всебічно поліпшувати та примножувати можливості природи. Ми повинні жити не лише сьогоднішніми потребами, а й дбати про стан природи завтрашнього та майбутніх днів.
Тому людина має не тільки користуватись її благами, а й дбати про її охорону, відтворення і збагачення. А берегти природу - означає берегти і Батьківщину.
К:2 Охорона природи повинна займати важливе місце в житті кожної людини. Що ж таке охорона природи?Охорона природи - раціональне використання природних ресурсів, бережливе ставлення до рослинного і тваринного світу, збереження рідкісних видів рослин і тварин.
За останніх 50 років на нашій планеті вимерло більше 80 видів тварин. За малим винятком, всі ці тварини вимерли з вини людини. Людина постійно наносить природі великі і малі рани.
- Подумаймо разом: чи буде гірше природі, якщо, збираючи горіхи, зламаємо кілька гілочок, просто так зірвемо 2-3 гарненьких квіточки, піймаємо одного-єдиного красивого метелика?
Так, природі буде гірше! Кожна зламана гілка, кожна зірвана квітка, кожен пійманий метелик, - це маленька рана, нанесена природі. І якщо одну рану нанесеш ти, другу – твій товариш, третю, четверту, п′яту – хтось іще, то що ж станеться з природою? Природі важко заліковувати навіть найменші рани.
К: 3 Що ж можна сказати про великі рани, які наносяться природі. З давніх пір люди займалися господарством. Будували міста і села, шосейні дороги й залізниці, обробляли поля. Все це необхідне для життя людини. Але часто, щоб побудувати місто, прокласти дорогу чи зробити нове поле, люди знищують ліси. Багато дерев вирубують для будівельних та промислових потреб. З кожним роком на нашій планеті стає дедалі менше лісів. Зате все більше забруднюється повітря, ґрунт, водойми. А всі знають, що вода і повітря необхідні для життя рослин, тварин і людей.
Поглянеш в світ, а там одні проблеми, й жахнешся, як надалі жить?
Десь рушаться держави і системи, десь річка пересохла й не біжить…
Пустелі набігають на будинки, солончаки спустошують поля.
Біда приходить кожної хвилинки і стогне спрагла й змучена земля.
А людство й далі із землі качає- і газ, і нафту, і вугілля теж.
І міри в цьому вже ніхто не знає, і варварству людей немає меж.
Ведуться війни за скарби підземні, і нищиться, руйнується усе.
На землю йдуть страшні часи, буремні, то що ж нам день прийдешній принесе?
Руйнації уже не зупинити, процес пішов й немає вороття.
Нема надії, якось краще жити, й яке на нас чекає майбуття…
Не треба й сплеску з сонечка чекати, комет космічних і кінця з небес.
Нам не простить сама земелька-мати, немає звідки ждати нам чудес.
Самі створили пекло ми для себе, самі у ньому й згинемо в свій час.
Й погибелі чекати нам не треба, вона сама уже чекає нас.
К:4 Люди всього світу зрозуміли, що природа планети в небезпеці. У зв′язку з цим ведеться велика робота з її охорони: переобладнуються фабрики і заводи, щоб вони не забруднювали воду і повітря; на місці вирубаних лісів насаджуються нові; забороняється збирати рідкісні рослини, полювати на рідкісних тварин; створюються заповідники.
“Земля - наша мати всiх годує”, - говорить українське прислiв’я. Менi здається, що в ньому вiдбито ставлення народу не тiльки до землi, а й взагалi до всього довкiлля: рослин i тварин, до рiчок i степiв, до пiдземних багатств i повiтря. Щиро шануючи все це, навiть складаючи певнi ритуали, присвяченi життю довкiлля, наш народ нiби доводив свою невiд’ємнiсть вiд природи, залежнiсть вiд неї.
-А як ми з вами можемо допомогти природі, зберегти її від маленьких і великих ран? (діти відповідають)
Оберігайте звірів
Кожного дня і кожну хвилинку
Оберігайте всяку звіринку.
Тільки добра їм потрібно бажати
І намагатись не ображати.
Право живих на життя поважайте,
З вдячністю працю тварин зустрічайте.
Хай кожна зустріч несе відкриття:
Ціннішого в світі нема, ніж життя!
Знову сонце заграло проміннячком ясним,
Вмитий росами щедро, прокинувся день.
І лунають над світом під небом прекрасним,
Прославляючи сонце, мільйони пісень.
Все життя на землі йде від сонця ясного,
Від тепла життєдайного і джерела.
І земля у обіймах проміння палкого,
Як в віночку, у квітах уся зацвіла.
Скільки ж треба людині для щастя у світі?
Сонце, небо, травичка, джерельна вода.
І робота до серця, любов, добрі діти,
Щоб удача приходила, а не біда.
Ніби й мало, а станеш усе рахувати,
То ні часу не вистачить, ні словника.
Так же треба для щастя людині багато,
Чи то вже ненаситна натура така?
Бо завжди у житті комусь щастя бракує.
То дощу, коли сонце; в негоду тепла.
Боже милий, зроби так, прошу я,
Щоб людина в гармонії з світом жила
К:5 Хотілось би, щоб ви зрозуміли: збережений підсніжник, пташеня повернуте до гнізда, посаджене деревце – це і є конкретна справа в охороні природи. Є багато прийнятих законів про охорону природи, але найвищим законом для кожного з нас має бути наша совість. Задумайтесь над тим, що ми тут говорили, і щоб ви в житті із совістю дружили.
Вам у походи ходити
І мандрувать, любі діти.
Вмійте ж природу любити,
Кожній стеблинці радіти.
В полі, у лісі, над яром –
Квіти, дерева і трави…
Цвіту не вирви задаром,
Гілки не втни для забави.
Оберігаймо і стежиночку в гаї.
Все те окрасою буде
Нашого рідного краю.
Все доступнiшою стає тривожна iнформацiя про забруднення довкiлля. Люди намагаються перебудувати свої взаємини з природою, бо екологiчна криза охопила практично вже увесь свiт. Проблема порятунку Землi виходить на перший план людських турбот: дiють запровадженi програми щодо економiчного використання природних ресурсiв, контролюється ступiнь забруднення бiосфери вiдходами виробництва, проводяться оздоровчо-гiгiєнiчнi заходи, поглиблюється наукова i виховна робота з екологiї.
Та цього буде замало, якщо ми не настроємо свої душi на спасiння неньки-природи, нашої годувальницi. Кожен повинен розумiти, що вiн - частка великої сiм’ї, яка, потрапивши у бiду, намагається вижити i продовжитись у майбутнiх поколiннях. Тому-то так важливо плекати в серцi любов до своєї Батькiвщини, дiлитися нею з iншими, передавати нащадкам. Я вбачаю в цьому щире покликання кожного сина або дочки Землi, бо “Земля багата - народ багатий”, - вчить нас народна мудрiсть.
Так, ми ще вважаємося малими, бо лише вчимося у школi. Та вже зараз ми можемо багато чого зробити! I починати треба iз захисту дерева бiля рiдного будинку, птахiв у скрутний для них час . Здається, це зовсiм просто: не дозволяти собi забруднювати рiчку або ставок, не засмiчувати землю, якою ходиш. Але це “просто”, менi здається, є своєрiдним тестом на людянiсть, на твоє право називатися частиною природи.
Бібліотекар: Пропонуємо низку добрих правил:
1. Кожний зелений листочок, кожна травинка виділяє в повітря кисень. Ним ми дихаємо, без нього нема життя. Не топчи, не зривай рослини!
2. Найкраща квітка та, що квітує там, де зросла - не губи її!
3. Не ламай, не каліч дерев, кущів!
4. Як зламаєш дерево, вмить, поспішай хоча б два посадить!
5. Щоб згубити молоде дерево, потрібні хвилини, а щоб ви -ростити - роки.
6. Рана на рослині - рана на живому. Всі поранені рослини довго хворітимуть, а багато й загинуть.
7. Не залишай багаття в лісі. Не сміти, не залишай скла, порожніх консервних банок.
8. Найчистіша і найсмачніша вода - джерельна. Охороняй чистоту водойм. Чиста вода - велике багатство.
9. Гербіциди і пестициди в глибоку яму зарити, щоб здорові зростали діти.
І третя - остання сторінка нашого усного журналу-підсумкова
«Давайте будем все оберігати».
Запрошуються наші кореспонденти.
К:1Ми прийшли на цю землю, щоб жити, працювати, розвиватися, творити. Але ніколи не забуваймо про те, що кожен із нас і всі ми разом узяті — невід’ємна частинка матінки —природи. Без неї ми ніщо, бо обійтися ніхто з нас не може ані без води, ані без повітря, ані без Сонця, ані без її щедрих дарів, якими вона нас годує. І не можемо ми протистояти її силі, особливо коли вирують природні стихії. Можливо саме тоді людина і відчуває свою слабкість і нестримну силу природи. Та світ навколо нас такий чарівний, таких квітучий і радісний, що людині тільки б захоплюватись ним та берегти цю чудову і неповторну красу, та життя нас заставляє замислитись, бо не все так добре, якби хотілося. Людська діяльність багато знищує природних ресурсів, нищить бездумно свою Землю і може настати незабаром такий час, коли природа стане проти людей, щоб людство задумалось, що наша Земля жива, що вона вимагає до себе кращого ставлення і накаже людей. То щоб цього не сталося, треба вже сьогодні задуматись над своєю діяльність і навчитися жити на планеті в гармонії з природою, не тільки споглядати її красу і користуватись її благами, але й дбати про її цілісність і непорушність. Відчувати її потреби, прислухатись про що співає Земля.
Необхідно пам’ятати про те, що людина — лише один із видів живих істот на Землі, і якась маленька комашка має не менше право на життя, ніж людина, а може, й більше, тому що жодна тварина не завдає шкоди навколишньому середовищу так, як це робить людина.
К:2 Рибі потрібна чиста вода, птахові – повітря, звірям – ліс, степ, гори. А людині потрібна Батьківщина! Охороняти природу – означає охороняти Батьківщину.
Природа в нас одна, вона така беззахисна перед людиною. Бережімо її, рятуймо! Рятуймо чисте повітря. Рятуймо воду – в морях, озерах, в малих і великих річках. Рятуймо рідкісних тварин та птахів – тих, що зникають в полях, у лісах, на озерах. Рятуймо злаки. А потім рятуймо квіти. Рятуймо світанки від кіптяви і димів. Рятуймо тишу, щоб у тиші милуватись співом пташок. Рятуймо землю, а також рятуймо небо. Рятуймо мрії… Від кого рятувати? Від себе, поки ще не пізно і можна хоч щось ще зберегти!
Якби я був чарівником, — намріялося Віті, —
то став би я помічником природи в цілім світі.
Чарівна паличка в руках —за мить зростають липки,
у чистих ріках та ставках вже плюскаються рибки.
За хвильку дощики рясні помиють все довкола,
барвисті квіти запашні укриють гори й доли.
В дитячі мрії, як на те, навідалася ненька:
— Тут справжній чарівник росте, хоча іще маленький.
Твоє, синочку, деревце тріпоче зелен-листом,
співає дзвінко джерельце, бо ти його почистив.
І ось такі чарівники зростять дубки та липки,
в джерельні ріки та ставки пливтимуть вдячні рибки.
То ж підростай, не розгуби дитячі світлі мрії,
і все розквітне навкруги веселкою надії.
К:3 А зараз ми за допомогою тесту перевіримо як ви навчилися розуміти, охороняти і берегти природу.( До кожного тесту вибрати один або два варіанти відповідей).
Тестові завдання
1 На Землі багато води, але її треба економити. Чому?
а )в природі мало прісної води;
б ) вода випаровується;
в ) озера і річки замулюються.
2 Як потрібно охороняти ґрунт?
а ) зрошувати поля;
б )боротися з ярами;
В )насаджувати захисні лісові смуги.
3 Існує вислів, що вода дорожча за золото. Поясніть, як ви це
розумієте.
а ) води в природі більше, ніж золота;
б ) воду можна купити за золото;
в )без води немає життя.
4 Під час прогулянки ти натрапив на замулене джерело. Що
ти зробиш?
а ) нап′юся води і піду;
б )розчищу від мулу і обкладу камінням;
в ) засиплю джерело землею.
5 Ліс називають природним багатством. Чому?
а ) у лісі живуть дикі звірі;
б ) ліс стримує сильні вітри;
В )ліс очищає повітря.
6 Яких правил треба дотримуватись, щоб вода у водоймах була
чистою?
а )не скидати у водойми сміття і відходи;
б ) не купатися у водоймах;
в ) висаджувати дерева на берегах водойм.
7 Що заборонено робити у заповідниках?
а ) підгодовувати диких звірів;
б ) фотографувати звірів і птахів;
в )полювати на звірів і птахів.
К:4 Гімн природі
Чистих рік прозорі води, гарні луки і ліси –
Нам джерела насолоди, і натхнення і краси.
Скрізь рослини і тварини зустрічають радо нас.
Нам простори України, як один зелений клас.
Ми живого не образим, ми живому, як брати,
Прокладаємо ми разом шлях до світлої мети.
Нашу рідну Україну всю ми хочемо пройти,
Прокладаючи стежину і краси, і доброти.
Щоб усюди при нагоді кожен з нас сказати міг:
Ми даруємо природі наш дитячий оберіг!
Давайте будем все оберігати:
Джерела, ріки, квіточки малі.
Любить всім серцем й завжди пам’ятати,
Що ми є часточка природи на Землі.
Бібліотекар:
Діти! Зерна добра, заронені у ваші душі, допоможуть вам у вашому житті стати справжніми захисниками природи. Усі люди на планеті турбуються про долю довкілля. І тому ми повинні пам'ятати, що земля нам як мати, а ми на своїй планеті - не тимчасові мешканці, а мудрі господарі.
Хай живуть квіти, метелики, звірі.
Хай дарують нам птахи пісеньки щирі.
Хай сонечко лагідне з неба сміється.
Хай радіє весь світ, що природою зветься.
Ми всі - господарі природи,
Тож збережемо її вроду!
Коментарi