Новомиргородський ліцей №3

«Учитель – це той же вчений, але у своїй особливій лабораторії, де він, усебічно вивчаючи учнів, невпинно творить, щоденно веде пошуки найдосконаліших методів проектування доль і людських душ», - зазначав Б. Патон.

Формування комунікативної компетентності – це науково організована й результативна співпраця всіх учнів та учителя. Вона сприяє вільному володінню державною мовою, опануванню мовної системи та вмілому використанню її у різних видах та сферах мовленнєвої діяльності, формуванню мовленнєвих умінь та культури, залученню до цінностей мистецтва слова. Комунікативна компетентність дає можливість учням орієнтуватися в потоці інформації, самостійно здобувати знання, особистісно зростати.

Мета формування комунікативної мовленнєвої компетенції полягає в засвоєнні понять і навчанні не окремих розумових операцій у випадковому, стихійному порядку, а системі розумових дій для вирішення нестереотипних завдань.

На сучасному уроці формування комунікативних компетентностей учнів основна увага зосереджується на мовленнєвій діяльності школярів, що виявляється в усній та писемній формах. Основна мета такого уроку – цілеспрямовано збагачувати лексико-граматичний склад мовлення учнів, учити їх сприймати й розуміти чуже мовлення, будувати власні висловлення відповідно до літературних норм і комунікативних завдань з метою передачі певних повідомлень, обміну думками.

Розвиток різних видів комунікативної діяльності має відбуватися у зв’язку з активним формуванням системи мовленнєвих прийомів. Ефективність навчальної технології великою мірою залежить від методів, які входять до її складу, та формами, у яких вони виражаються. Серед них домінують методи проблемно-пошукового, аналітичного й творчого характеру. Вдала інтеграція сучасних педагогічних технологій дає змогу розвивати і формувати на уроках суспільно-гуманітарного циклу національно-комунікативну, конкурентоспроможну особистість, здатну керувати своєю діяльністю.

Отже, комунікативна компетентність є виробленою, розвиненою здатністю людини налагоджувати й підтримувати необхідні контакти в суспільному спілкуванні; сукупністю знань, умінь і навичок використання вербальних і невербальних засобів для адекватного сприйняття й відображення дійсності в різних комунікативних ситуаціях; системою набутого досвіду комунікативного спілкування. Комунікативно компетентна особистість має не тільки володіти досягненнями культури власного народу, а й розуміти людей інших національностей, релігій, культур, мов, політичних уподобань, соціального становища та з повагою ставитися до них.